Наказ МОЗ №785 від 08.05.2025 року запровадив оновлені Державні санітарні норми та правила щодо поводження з білизною, що є обов’язковими для всіх закладів охорони здоров’я. Особлива увага в документі приділена пральному обладнанню, його технічному стану, дезінфекційним можливостям і відповідності обсягу прання. (ознайомитися з текстом Наказу можна в кінці цієї статті).
Старі методи ручної чи кустарної обробки білизни більше не відповідають вимогам до інфекційного контролю. Нові правила вимагають використання спеціалізованих промислових пральних машин, здатних забезпечити санітарно-епідеміологічний контроль; досягати температурних режимів не нижче 60 °C для дезінфекції; автоматично дозувати мийні та дезінфікуючі засоби; вести облік циклів прання.
Особливо важливою є наявність бар’єрних пральних машин — коли завантаження білизни відбувається з “брудної” зони, а вивантаження — в ‘чистій’. Це фізично унеможливлює перехресне забруднення. Таке рішення рекомендоване для інфекційних лікарень, закладів, де обробляється білизна з гнійно-септичних відділень, або централізованих пралень для декількох установ. Ознайомитися з найпопулярнішими моделями бар’єрних (прохідних ) пральних машин можна тут.
Пральне обладнання повинно забезпечити:
1. Передпрання — з додаванням дезінфікуючого засобу (Дезінфікуючий засіб ULTRA PEROX);
2. Основне прання — при температурі не менше 60 °C (краще 90–95 °C);
3. Полоскання — з дезінфекцією або нейтралізацією;
4. Віджимання та сушіння — обладнанням, що виключає пошкодження тканин.
Усе обладнання Alliance Laundry Systems під торговою маркою UniMac відповідає згаданим вимогам. Будь ласка, ознайомтесь із моделями машин, що найчастіше обирають лікарні.
• Наявність HACCP або ISO 13485/9001 у виробника;
• Робота в умовах високого навантаження (≥ 5 циклів на день);
• Можливість підключення до дозуючих систем;
• Підтримка цифрових протоколів обробки;
• Захист від перегріву, недостачі води, помилок дозування.
Усім вищезазначеним вимогам відповідають промислові пральні машини Alliance Laundry Systems під торговою маркою UniMac.
Медзаклад має:
– Провести аудит наявного прального обладнання;
– Замінити чи модернізувати застарілі побутові машини;
– Встановити бар’єрні пральні машини у великих ЗОЗ;
– Забезпечити облік прання, хімікатів, температурних режимів;
– Обладнати роздільні зони (завантаження/вивантаження).
Керівництво має:
– Провести навчання персоналу;
– Розробити внутрішні інструкції з експлуатації обладнання;
– Закласти витрати на сервісне обслуговування машин.
Наказ МОЗ №785 не лише оновлює вимоги до гігієни білизни, а й підкреслює ключову роль прального обладнання у системі інфекційного контролю. Сучасна промислова пральна техніка гарантує безпеку прання, мінімізує людський фактор, підвищує довговічність білизни, відповідає міжнародним гігієнічним стандартам. Впровадження цих вимог — це не лише виконання норм, а й інвестиція в якість медичного сервісу та безпеку пацієнтів.
| Критерій | Вимоги згідно Наказу МОЗ №785 | Відповідність UniMac зазначеним вимогам |
| Тип машини | Промислові пральні машини з дезінфекційним режимом | Так |
| Наявність бар’єру (гігієнічна зона) | Рекомендовано: машини з бар’єрною технологією (Barrier Washer) | Так (Бар’єрні пральні машини) |
| Температура прання | Мінімум 60 °C, оптимально 90–95 °C (для інфікованої білизни) | Так |
| Контроль дозування мийних засобів | Автоматичне дозування та протоколювання циклів | Так |
| Можливість дезінфекції | Обов’язкова | Так |
| Продуктивність | Відповідність обсягу білизни медзакладу | Будь ласка, зверніться до наших спеціалістів для професійного прорахунку необхідного обладнання. КОНТАКТ |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 08.05.2025 | м. Київ | N 785 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
26 травня 2025 р. за N 813/44219
Про затвердження Державних санітарних норм та правил зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Операційного плану реалізації Державної стратегії боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року та затвердження операційного плану її реалізації на 2024 – 2026 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2024 року N 1265, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року N 90), та з метою затвердження правил збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Державні санітарні норми та правила зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30 квітня 2014 року N 293 “Про затвердження Інструкції зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни у закладах охорони здоров’я”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 травня 2014 року за N 556/25333.
3. Департаменту громадського здоров’я (Тетяні Скапі) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України – головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
| Міністр | Віктор ЛЯШКО |
| ПОГОДЖЕНО: | |
| Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України | Юлія СВИРИДЕНКО |
| Керівник Секретаріату СПО роботодавців на національному рівні | Руслан ІЛЛІЧОВ |
| Уповноважений Верховної Ради України з прав людини | Дмитро ЛУБІНЕЦЬ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
Державні санітарні норми та правила зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я
I. Загальні положення
1. Ці Державні санітарні норми і правила зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання використаної білизни в закладах охорони здоров’я (далі – Державні санітарні норми і правила) встановлюють загальні вимоги до збору, сортування, транспортування, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) та фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та для суб’єктів господарювання, що надають послуги з прання білизни для ЗОЗ/ФОП.
2. В цих Державних санітарних нормах і правилах терміни вживаються в таких значеннях:
медичний одяг – куртки, клінічні і лабораторні халати, хірургічні костюми багаторазового використання та інший одяг, який використовується з метою ідентифікації працівників ЗОЗ/ФОП;
постільна білизна – текстильні вироби багаторазового застосування, які використовуються для забезпечення гігієнічного перебування пацієнтів під час отримання медичної послуги (простирадла, рушники, наволочки, підкладні пелюшки багаторазового використання, підковдри, ковдри тощо);
управління білизною – збір, сортування, зберігання, транспортування, дезінфекція, прання, сушіння, прасування, ремонт та управління відходами білизни;
фасонна (натільна) білизна – текстильні вироби багаторазового застосування, які використовуються пацієнтами для забезпечення їхнього комфортного та гігієнічного перебування пацієнта (сорочки, піжами, халати тощо).
Інші терміни у цих Державних санітарних нормах і правилах вживаються у значеннях, наведених у Законах України “Про систему громадського здоров’я”, “Про охорону праці”, “Основи законодавства про охорону здоров’я” та інших нормативно-правових актах в сфері охорони здоров’я і охорони праці.
3. До асортименту постільної білизни належать:
1) постільна білизна (простирадла, рушники, наволочки, підкладні пелюшки, підковдри);
2) ковдри (байкові);
3) рушники для надання медичних послуг;
4) підкладні пелюшки багаторазового використання;
5) фасонна (натільна) білизна;
6) медичний одяг;
7) столова і кухонна білизна;
8) бавовняні мішки.
4. Білизна класифікуються:
1) за асортиментом згідно з пунктом 3 цього розділу;
2) за видом волокна:бавовняні і льняні тканини;
зі змішаних волокон (бавовна і льон із синтетикою);
3) за зношуваністю:
4) за ступенем забруднення:
білизна без видимого забруднення або із незначними (до 10 % поверхні білизни) слідами забруднення біологічними рідинами (далі – забруднена білизна);
брудна білизна (понад 10 % поверхні білизни забруднено біологічними рідинами).
5. Білизна переться в пральних машинах бар’єрного типу (прохідних), які мають два вікна – вікно для завантаження (зі сторони брудної зони пральні) і вікно для вивантаження (зі сторони чистої зони пральні).
6. Технологічні потоки брудної і чистої білизни не повинні перехрещуватися.
7. Прання білизни здійснюється в пральнях при ЗОЗ/ФОП або суб’єктами господарювання на умовах договору з дотриманням Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року N 614.
Експлуатація пралень проводиться із дотриманням вимог Нормативно правових актів з охорони праці 93.0-1.06-97 “Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень”, затверджених наказом Державний комітет України по нагляду за охороною праці від 21 травня 1997 року N 143.
8. Потужність пральні новозбудованих, реставрованих і реконструйованих ЗОЗ визначається у медичному завданні на проєктування, відповідно до розділу XIII Державних санітарних норм і правил “Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України 21 лютого 2023 року N 354, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 року за N 562/39618 (далі – Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я).
9. Приміщення пральні ЗОЗ/ФОП має відповідати державним будівельним нормам ДБН В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”, затвердженим наказом Міністерство розвитку громад та територій України від 26 грудня 2022 року N 278.
10. Визначення потреби та забезпечення білизною організовується ФОП / керівником ЗОЗ.
11. У приміщеннях ЗОЗ, які вимагають стерильності повітря відповідно до положень Санітарно-протиепідемічних вимог до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я, використовується одноразова білизна, окрім медичного одягу.
12. Заміна білизни проводиться у разі забруднення понад 10 % її поверхні або відповідно до графіку заміни білизни, що розробляється відділом з інфекційного контролю та затверджується керівником ЗОЗ.
13. Працівники, які проводять управління білизною, забезпечуються ФОП / керівником ЗОЗ ємностями для забрудненої та брудної білизни, засобами індивідуального захисту, в тому числі на випадок аварійної ситуації, та транспортними візками.
14. Управління білизною проводиться з дотриманням Мінімальних вимог безпеки та гігієни ручного переміщення вантажів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30 червня 2023 року N 1191, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2023 року за N 1480/40536.
15. Маса завантажених до ємностей речей не повинна перевищувати навантаження, визначеного Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року N 241, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за N 194.
16. Ємності для забрудненої та брудної білизни можуть бути одноразового (наприклад, мішки поліетиленові) та багаторазового (наприклад, пластикові контейнери, що стійкі до очищення і дезінфекції) використання.
Перед поміщенням в транспортні візки ємності для забрудненої та брудної білизни щільно закриваються (наприклад, мішки поліетиленові зав’язуються, пластикові контейнери закриваються кришкою).
Для забрудненої і брудної білизни потрібно використовувати окремі ємності з відповідним маркуванням – “Забруднена білизна” та “Брудна білизна”.
17. Працівники, відповідальні за збір, транспортування, сортування, замочування та прання забрудненої/брудної білизни мінімально забезпечуються:
1) фартухами захисними, що відповідають Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року N 771 (далі – Технічний регламент засобів індивідуального захисту);
2) хірургічними (медичними) масками, що відповідають Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року N 753;
3) рукавичками захисними, які відповідають Технічному регламенту засобів індивідуального захисту.
18. Працівники, відповідальні за прасування та упакування білизни мінімально забезпечуються респіраторами класу захисту FFP1, що відповідають Технічному регламенту засобів індивідуального захисту.
19. Працівники пральні проходять обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року N 280 “Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за N 639/6927.
20. Транспортні візки мають бути закритими (унеможливлювати контакт білизни з навколишнім середовищем).
Переносити ємності з білизною без використання транспортних візків (наприклад, в руках) заборонено.
21. Медичний одяг дозволяється прати у домашніх умовах, окрім медичного одягу, який використовувався при догляді за пацієнтами інфікованими або з підозрою на інфікування збудниками інфекційних хвороб, що викликають надзвичайні ситуації у системі громадського здоров’я.
Медичний одяг змінюється в разі його забруднення або 1 раз на 8 робочих годин.
II. Збір, транспортування і зберігання забрудненої та брудної білизни
1. Перелік працівників, які проводять збір і транспортування забрудненої та брудної білизни, розробляється відповідальною за управління білизною особою і затверджується ФОП / керівником ЗОЗ.
2. До збору і транспортування забрудненої та брудної білизни не допускаються працівники, які не пройшли відповідні навчання і практичну підготовку, в тому числі щодо правил локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, управління медичними відходами, дотримання правил і практик гігієни рук та використання засобів індивідуального захисту.
3. Перед транспортуванням ємності із забрудненою/брудною білизною маркуються із зазначенням структурного підрозділу, в якому вони були зібрані.
4. Упакована забруднена і брудна білизна може зберігатися не більше трьох діб у визначених приміщеннях брудної зони ЗОЗ / будівлі провадження діяльності ФОП.
У випадках прогнозованого відкладання прання брудної білизни на понад вісім годин, забруднені поверхні білизни обробляються шляхом обприскування ферментним очищаючим засобом, включеним до Державного реєстру дезінфекційних засобів.
5. Упакована забруднена і брудна білизна у транспортних візках доставляється у приміщення прийому білизни брудної зони пральні.
III. Приймання і сортування білизни в пральні
1. Приймання і сортування білизни здійснюються в спеціально виділеному приміщенні брудної зони пральні.
2. Брудна білизна підлягає замочуванню перед пранням в холодній воді протягом однієї години, в тому числі оброблена ферментним очищаючим засобом. Замочування брудної білизни проводиться у брудній зоні пральні.
Замочування брудної білизни проводиться у спеціальних ємностях, поверхня яких стійка до очищення і дезінфекції. Після кожного спорожнення поверхні ємностей для замочування брудної білизни очищуються і дезінфікуються засобами, включеними до Державного реєстру дезінфекційних засобів.
Дезінфекція брудної білизни хімічним методом перед пранням заборонена, окрім випадків забруднення білизни збудниками інфекційних хвороб, що викликають надзвичайні ситуації у системі громадського здоров’я.
3. Транспортні візки після вивантаження забрудненої і брудної білизни підлягають очищенню і дезінфекції засобами, включеними до Державного реєстру дезінфекційних засобів. Очищення і дезінфекція транспортних візків проводиться в окремому приміщенні брудної зони пральні, що має безпосереднє сполучення з чистою зоною пральні.
4. Ємності для забрудненої і брудної білизни одноразового використання (наприклад, мішки поліетиленові) після вивантаження білизни відносяться до медичних відходів, управління якими проводиться відповідно до Державних санітарних норм та правил “Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 жовтня 2024 року N 1827, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2024 року за N 1938/43283 (далі – Порядок управління медичними відходами).
Ємності для забрудненої і брудної білизни багаторазового використання (наприклад, контейнери пластикові) після вивантаження білизни очищаються і дезінфікуються відповідно до інструкції виробника.
5. Під час приймання та/або сортування білизна перевіряється на наявність сторонніх предметів і речей, перераховується і зважується на вагах.
6. Приймання в пральні білизни виконується шляхом перерахунку всіх предметів білизни з перевіркою наявності на них штампа, що підтверджує приналежність білизни до ЗОЗ/ФОП.
7. Вимоги до обліку білизни встановлюються ФОП / керівником ЗОЗ.
8. Білизна сортується за кольором та відповідно до пункту 4 розділу I цих Державних санітарних норм і правил.
9. Після сортування і замочування (за необхідності) білизна засобами малої механізації (наприклад, возики або візки) переміщається до приміщення завантаження білизни до пральних машин. Використовувати транспортні візки для транспортування білизни в межах пральні заборонено.
Приміщення завантаження і вивантаження білизни з пральних машин фізично відокремлюються одне від одного.
10. Управління білизною, віднесеною до відходів, проводиться відповідно до Порядку управління медичними відходами.
IV. Дезінфекція і прання білизни
1. Білизна підлягає термічній дезінфекції під час прання.
2. Прання і термічна дезінфекція білизни проводяться у пральних машинах при температурі 60° C протягом мінімум 60 хвилин або при температурі 90° C протягом мінімум 30 хвилин.
Використовувати білизну, яка чутлива до обох зазначених вище режимів прання і термічної дезінфекції заборонено.
3. Пральні машини встановлюються, експлуатуються і обслуговуються відповідно до інструкції виробника.
4. Пральний порошок та інші засоби для прання використовуються відповідно до інструкцій виробника пральних машин та білизни.
Для прання білизни новонароджених і дітей до одного року заборонено використовувати пральний порошок та інші засоби для прання, які містять синтетичні поверхнево-активні речовини.
5. Перевантаження пральних машин білизною понад встановлені в інструкції виробника норми забороняється.
6. Прання медичного одягу проводиться окремо від білизни пацієнтів.
V. Сушіння, прасування, ремонт, комплектування і транспортування чистої білизни
1. Сушіння чистої білизни проводиться у пральних машинах з функцією сушіння або у окремо розташованих сушильних машинах.
2. Сушильні машини розташовуються в чистій зоні пральні в безпосередній близькості до вікна для вивантаження пральної машини.
3. Сушильні машини встановлюються, експлуатуються і обслуговуються відповідно до інструкції виробника.
4. Сушіння чистої білизни в природний спосіб заборонено.
5. Після сушіння білизна оглядається щодо необхідності ремонту та можливості подальшого використання, в разі якщо пошкодження не підлягають ремонту.
Управління білизною, яка не може використовуватися за призначенням, проводиться відповідно до Порядку управління медичними відходами.
6. Ремонт білизни проводиться у окремому приміщенні чистої зони пральні, яке обладнується відповідним технологічним устаткуванням.
7. Прасування білизни проводиться у прасувальних машинах, що розміщуються у окремому приміщенні чистої зони пральні, яка обладнана системою механічної вентиляції, яка забезпечує активне видалення пилу.
8. Постільну білизну після прасування складають і комплектують відповідно до наборів (наприклад, набір для ліжка пацієнта), вміст яких затверджується ФОП / керівником ЗОЗ. Кожен набір постільної білизни упаковується у індивідуальне паковання одноразового використання, що герметично закривається (наприклад, у пластикові мішки, що запаюються).
9. Фасонна (натільна) білизна і медичний одяг після прасування комплектують за асортиментом для кожного структурного підрозділу окремо. Фасонна (натільна білизна) і медичний одяг складають до ємностей багаторазового використання (наприклад, мішки тканинні).
10. Медичний одяг, який використовуються у приміщеннях визначених у пункті 11 розділу I цих Державних санітарних норм і правил, після прасування комплектують у набори, вміст яких затверджується керівником ЗОЗ, та передаються до стерилізаційного відділення. Стерилізація і пакування такого медичного одягу проводиться відповідно до Державних санітарних норм та правил “Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року N 552, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2014 року за N 1067/25844.
11. Упакована числа білизна зберігається у окремому приміщенні чистої зони пральні (на складі чистої білизни) або у окремій кладовій для білизни у структурних підрозділах ЗОЗ / будівлі провадження діяльності ФОП.
12. Транспортування чистої білизни у структурні підрозділи ЗОЗ / будівлю провадження діяльності ФОП проводиться у транспортних візках.
| Директор Департаменту громадського здоров’я | Тетяна СКАПА |
